Старі кам’яниці Львова майже завжди мають доволі цікаву історію численних прибудов та перебудов. Деякі з них створювались визначними майстрами свого часу, про інші ми знаємо відносно небагато. Цю кам’яницю з вулиці Галицької ви точно добре знаєте і бачили неодноразово. Сьогодні ми про неї трохи розкажемо.
Алтемаєрівська кам’яниця – історична будівля в центрі Львова, що має важливе культурне і архітектурне значення. Її зведення датується 1787 роком за проектом Антона Косинського на замовлення Івана Бачинського, радника львівського магістрату. Перші згадки про будинок сягають XVI століття, коли він належав різним власникам, включно з Яном Альтемаєром, від імені якого і походить сучасна назва.
Збережені документи свідчать, що на початку XVIII століття кам’яниця була вже досить старою та потребувала значного ремонту. Змінюючи власників, вона поступово приходила в занепад, аж доки не була продана за безцінь українцю Івану Бачинському.
Бачинський, відомий діяч українського суспільства, не лише придбав руїну, а й вклав у її відновлення чимало зусиль та коштів. За його ініціативою будинок було повністю перебудовано за проектом місцевого майстра Антона Косинського. Саме завдяки Бачинському кам’яниця набула свого нинішнього вигляду і стала осередком культурного життя Львова.
Варто зазначити, що Іван Бачинський був не лише будівничим, а й активним громадським діячем. Він обіймав високі посади в міській раді та був одним із засновників Ставропігійського інституту – провідного освітнього закладу того часу. Завдяки його зусиллям було відновлено Корняктівську дзвіницю та збудовано нову кам’яницю поблизу Успенської церкви.
Сьогодні кам’яниця Бачинського є не лише архітектурною пам’яткою, а й свідченням багатого історичного минулого Львова. Вона нагадує нам про людей, які своїм життям і діяльністю творили обличчя нашого міста.
Протягом XIX століття будинок зазнавав постійних змін. Аби адаптувати його до потреб міського життя, проводилися дрібні ремонти. Зокрема, 1882 року за проектом архітектора Якуба-Соломона Кроха було замінено старий ґонтовий дах на сучасніший бляшаний. А вже за кілька років, у 1895-му, фасад прикрасили численні крамничні вітрини, що було типовим для тогочасних міських будинків.
На початку ХХ століття внутрішнє планування кам’яниці також зазнало змін: з’явилися нові сходи, а на першому поверсі розташувалися модні крамниці. Тут можна було придбати жіночу білизну, стильний чоловічий одяг або ж вишукані ювелірні вироби. У той час кам’яниця була справжнім центром торгівлі та модного життя міста.
Змінювалися часи, змінювалися й орендарі. У різні періоди в будинку мешкали та працювали представники різних професій: від приватних підприємців до ремісників. У міжвоєнний період тут можна було придбати бакалійні товари та одяг, а в радянські часи – спортивні товари.
Розташована на стику вулиць Галицької, Староєврейської та Сербської, ця чотириповерхова кам’яниця є справжньою перлиною південного приринкового кварталу. Її фасад, декорований лопатками та горизонтальними тягами, створює враження гармонії та врівноваженості. Ці архітектурні елементи, що утворюють прямокутні ніші, нагадують нам про барокові традиції в житловій архітектурі.
Особливу увагу привертає партерний поверх, вимурований з тесаного каменю. Його міцність і сталість контрастують з легкістю верхніх поверхів, декорованих елементами бароко. Вікна будинку, оздоблені простими обрамуваннями, доповнюють загальну композицію фасаду.
Цікавою деталлю є невеличка ніша з кам’яним обрамуванням, розташована ліворуч від вхідних дверей. Колись вона могла виконувати функцію ніші для статуї або ж бути елементом декоративного оформлення.
Сьогодні ця кам’яниця є не лише архітектурною пам’яткою, а й свідченням багатого історичного минулого міста. Її стіни зберігають спогади про життя багатьох поколінь львів’ян. Незважаючи на численні зміни протягом століть, Алтемаєрівська кам’яниця залишається невід’ємною частиною історичного ландшафту Львова.
Вона не лише зберегла своє архітектурне значення, але й продовжує слугувати комерційним осередком у самому серці міста. Її присутність на Галицькій площі додає історичної глибини сучасному Львову, привертаючи увагу туристів і дослідників архітектури.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
