Вілла в Черче
Омріяні вакації завжди були прерогативою хорошого відпочинку влітку чи то взимку. На Львівщині популярністю користувалися мінеральні джерела, вода з яких і на сьогоднішній час вважається лікувальною. Наразі більшість курортів подібного типу в Україні зводиться до відпочинку в Трускавці та Моршині, однак на теренах Галичини є чимало забутих джерел, які колись дарували людям радість та міцний дух. Сьогодні мова піде забуту колиску – цілющі води Черче.
Купальні на бальнеологічному курорті в селищі Черче, поштова листівка, 1927-1931 роки
Франківщина, невеличке село Черче – нічим не примітне на фоні інших. Звісно, тут мальовнича природа, вдалині видніються шпилі гірських хребтів, однак такі пейзажі можна змальовувати у кожному другому селищі. Цінність Черче виявили не одразу, довгий час корисні води використовувалися для промислового вжитку, однак все змінилося у 1904 році.
Тоді тогочасні військові лікарі звернули увагу на цілющі властивості води, думки від прохолодного напою ставали яснішими, слабшав біль у м’язах, а сили до фізичної праці приходили скоріш. Попри те, великої цінності води Черче не складали, прийнанні так вважали місцеві, які при змозі оздоровлюватися їздили до курортів у Трускавці. Минуть роки, і Черче за якістю почнуть порівнювати з тим самим Моршином. Забігаючи наперед, скажемо, що наразі курорт у Черче непрацює, він зачинився задовго до повномасштабної війни у 2019 році, але місцеві все ж мають надію, що пам’ятка відродить своє минуле та знову привертатиме увагу мандрівників, що прагнуть покращити здоров’я.
“Черче має перед собою будуччину, але ше треба великого вкладу гроша і праці. Під увагу управи подаю свої помічення. Управа повинна для хорих жидів побудувати жидівський павільйон з їх кошерною кухнею. Це спричинить те, що жидівська заможна клієнтеля завитає до Черча і своїми грішми причиниться до його розбудови”, – писав Іван Куровець, почесний член Українського Лікарського товариства
Читайте також: Школа УПА “Олені” – як в Карпатах галичан навчали воювати
Пансіонат “Амата”, Черче, 1939 рік
Води Черче мають дві відмінності від інших подібних базальтових курортів. Тут поєднання одразу двох стихій – торф’яні грязі та сірководневі води. Розбудовувати курорт у мальовничій місцині взявся лікар Мар’ян Панчишин (до слова, він був особистим лікарем митрополита Андрея Шептицького). Під його кураторством у селищі збудували розкішну відпочинкову зону, її відкриття прийшлося на 1920-рік.
Черче отримали попит серед колишніх військових, тут лікували хвороби опорно-рухового апарату, перефиричної нервової системи, радикуліт, неврит, гіпертонічну хворобу, а також гінекологічні захворювання. Сюди часто приїжджали жінки, що мали надію народити власне дитя.
Однак, місцеві жителі села розповідають, що про цілющі властивості води знали задовго до лікарського відкриття. Є легенда, що неподалік місцевості жив француз, який був смертельно хворий. Панич, вже подумки прощався з життя, але на його щастя спробував лікувальні болота та воду з джерела, і зцілився. Зауважимо, що місцеві, таким чином ще заробляли грошей, вони гріли воду і на спині носили її заможним містянам, які хотіли купатися вдома. Правда, така каторжна праця підривала згодом спини і самих селян.
Читайте також: Нафтова свердловина “Пілсудський” або забута колиска багацтва на Львівщині
“Привіт з Черча”, листівка, 1899-1939 роки
Черче відвідували не тільки українці, сюди на оздоровчі процедури їздили люди з Казахстану, Туркменістану та навіть з Камчатки. Популярним це місце було у донецьких шахтарів; замучені важкою працею тут вони лікували сухоти та проблему з хребтом. Бували в санаторії і тогочасні зірки, зокрема Кость Левицький, Едвард Козак та джаз колектив Яблонські. Піклувалися про підопічних близько 150 працівників. Свої найкращі часи санаторій прожив під керівництвом українського поета та прозаїка Левка Лепкого, навіть одне з джерел у Черче назвали на честь керівника – “Льоньо”.
У селі почали будувати вілли для відпочинку. Кожна споруда була витвором архітектури, дерев’яні фасади, оздоблені різьб’ярами, ковані брами та просторі тераси – селяни зводили будинки, які захоплювали з першого погляду та нагадули будівлі з американських фільмів. До слова, Богдан Лепкий у одній з таких віл написав свій відомий твір про Мазепу.
Читайте також: Львівський муніципальний мистецький центр – як у Львові створили простір для міленіалів
«Капітула» — штаб ордену «Лицарів Залізної Остроги». Лепкий третій зліва.
Ця вілла згодом тримала назву “Богданівна” і почала користуватися попитом у пластунів, однак щоб вберегтися від лишніх питань радянська влада розібрала споруду. Не без зусиль пропаганди СРСР, люди, які приїжджали сюди відпочивати та лікуватися, дещо зневажливо ставилися до місцевих і персоналу, називаючи їх “бандерівцями”, тож крім медичного спрямування, працівники санаторію займалися щей вирішенням історичних питань. До слова, крім лікувальної води, село прославилося виготовленням масла і молока, яке також радо споживали туристи.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
