Проблеми із зубами виникали, виникають і будуть виникати завжди. Не залежить це ані від епох, ані від умов чи рівня розвитку медицини.
На сьогоднішній момент, скористатися послугами стоматолога може кожний потребуючий цього. В 21 столітті, пацієнти мають можливість швидко, безболісно, а головне, ефективно отримати медичну допомогу, проте ще століття тому ситуація була зовсім інакшою.
На початку ХХ століття реклама зубних клінік була не менш ефективною, аніж зараз. Пацієнтам пропонувалося безболісне лікування зубів, штучні імпланти з каучуку та золота, а для урядовців та студентів діяла значна знижка. Окрім цього, особам з пригородів пропонувалися послуги у найкоротшому часі. І всім — поступки в оплаті.
Висока якість роботи гарантувалася: «прецизійна дентистична техніка», порцелянові корони, просвітлювання апаратом Рентгена. Проте, навіть такі високоякісні, для тих часів, послуги не користувалися у населення попитом. Очевидно, проблема полягала в бідності селян, які не могли дозволити собі візит до стоматолога. Окрім цього, не малу роль відігравала недосвідченість громадян.
Читайте также: «Алло, швидка»: історія появи і розвитку екстреної медичної допомоги Києва
Згідно з даними, траплялися випадки лікування зубів прямо на вулиці, у польових умовах. Здебільшого, подібна практика стосувалася фронтових солдат. На жаль, тодішні умови життя військових, особливо в часи Першої світової війни, не сприяли гарній гігієні рота, тай зуби для них вочевидь не стояли на першому місці.
Наприкінці ХІХ століття існувала відмінність у поняттях «дантист» та «зубний лікар». «Дантистом» можна було себе вважати після проходження навчання в приватних кабінетах, а «зубним лікарем» після закінчення навчання в приватних стоматологічних школах.
В тодішні часи, кожен, хто бажав працювати дантистом повинен був за власний кошт забезпечити себе потрібним обладнанням: придбати ручні інструменти і стоматологічний матеріал.
Дуже часто лікуванням зубів займалися непрофесіонали. Стоматологічні послуги могли надавати ювеліри, банщики, цирульники, ковалі тощо. Подібна практика нерідко вела за собою інфекції та зараження, а також прослідковувалися і летальні випадки.
Згідно зі статистистичними даними, до прикладу, в Російській імперії станом на 1902 рік при загальній чисельності населення в 140 мільйонів осіб в країні налічувалося лише 221 стоматолог. Якщо правильно розрахувати, то на одного лікаря припадало близько 60 тисяч пацієнтів. Зрозуміло, що за таких умов про лікування навіть і не йшла мова.
Читайте также: Цена жизни: сколько стоит вызвать скорую помощь в Киеве
У статті «Як же зуби шанують?» передова лікарка тих часів Софія Парфанович описувала шість умов догляду за ними:
1. Щоденно чистити зуби та після кожного прийому їжі ретельно полоскати ротову порожнину водою.
«Кожна людина повинна мати щіточку до зубів, і то виключно для себе самої. Мити зуби треба літньою водою, і можна до неї додати соли або мила, а найліпше взяти на щіточку крейди, або меленого й дрібно потовченого угля з м’якого дерева».
2. Не їсти ні надто гарячої, ні надто холодної їжі, тому що може тріснути “зубовина” (емаль).
3. Не гризти нічого твердого.
4. Лікувати зуби. Обов’язково звертатися до лікаря задля своєчасного лікування зубів, адже занедбання проблемними зубами призводить до їх видалення (часто без знеболювальних).
5. Наступний пункт виглядає по-справжньому моторошним. Не давайте виривати зуби сільським знахарям та ковалям. Питання «чому?» навіть не виникає, але процитую відповідь:
«Бо вони рвуть брудними невідповідними кліщами і часто лишають часть зуба, що потім довго болить і гниє. Або виривають зуб з частиною щоки, від чого людина довго хворіє, а навіть може вмерти».
6. «Не уживайте домашніх ліків! Багато людей кладе на болячі зуби галун (мінерал, подвійна сіль сірчаної кислоти), від чого вони викришуються. Інші прикладають різні брудні річи, від чого їм не легшає, а творяться рани або болячки».
Альтернативою, за словами медика, є полоскання ротової порожнини лікувальними травами, а це «…відвар шалвії, сильного чаю, дубової кори, котрі гартують і стягують запалені ясна і нутро зуба».
Читайте также: Аптека-кафе, “залізне вино” та правосуддя: цікаві історії найстаріших аптек Львова
У 2011 році, на аукціоні у Великій Британії, канадський дантист купив один із зубів Джона Леннона за £19,500 ($30,500). Покупець сподівався використати ДНК, здобутий із зуба, щоб клонувати містера Леннона у майбутньому.
У 1816 році зуб, що належить, як кажуть, серу Ісааку Ньютону, був також проданий у Лондоні за £730 ($1,140), що сьогодні еквівалентно $35,700. Це був найдорожчий проданий людський зуб в історії.
Пам’ятаймо: людині зуби безкоштовно даються двічі на життя. Перші 20 молочних, а потім ці молочні міняються на постійних 32. За решту доведеться вже платити лікарям-стоматологам. Бережіть їх!
Руслана Сторожук
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
