Львів встиг побувати під керівництвом різних країн, в певний час тут панували поляки та австрійці. Такий міжкультурний уряд мав й позитивні наслідки для міста, зокрема мова йде про формування першого мистецького осередку на території всієї Галичини. Школа галицького художника Олекси Новаківського була першою школою з українськими вчителями й учнями. Про те як вона формувалася та який вплив мала на сучасне культурне життя Львова – читайте в матеріалі.
Про становлення художника Олекси Новаківського ми вже писали раніше, шукайте цікаві факти з життя художника за посиланням. Сьогодні ж ми зосередимося на становленні мистецької школи. Так склалося, що тривалий час Львів перебував під управлінням Польщі й чимало увібрав в себе тогочасних традицій, українці намагалися водночас зберегти й свої культурні цінності та ідеали, але навіть у місцевих школах збільшується в цей час частка польської культури.
Тодішня інтелігенція розуміла, які наслідки це може бути. Олекса Новаківський наважився взяти під крило декілька охочих малювати. Школа відкривалася по-тихому не було гучного відкриття, радше його можна назвати підпільним.
Учень Олекси Новаківського, відомий маляр Григорій Смольський згадував про відкриття школи так:
“23 березня 1923 року Наталка Пристай, Зоня Зарицька, Кирило Мазур і Юрко Левицький стали за мольбертами і почали рисувати живу натуру – бідного хлопця. Не було тут урочистого відкриття ані прийняття з винами та промовами, проте учні відчували, що це справді святкова хвилина в їхньому житті”.
Школа не могла фінансуватися за державний кошт, тож гроші на її функціонування давали меценати й благодійники з-за кордону. Локальним покровителем академії став митрополит Андрій Шептицький, він допоміг Новаківському втілити сам план довгоочікуваної школи, цьому передували приватні уроки. До речі Роман Сельський згадував,що Новаківський категорично відмовлявся брати гроші за навчання, навіть завважав це образою, бо свою місію бачив у просвітленні.
“Вже в перші роки перебування у Львові маестро почав давати приватні уроки. Серед тих, хто приходив на консультації, виявилися відомі згодом митці Микола Анастазієвський, Роман Сельський, Лев Ґец, Софія Зарицька та інші діячі культури”.
Фінансування школи було одним із найважливіших питань, малярські інструменти, оренда приміщення та прибирання – все це потребувало коштів. Як ми зазначали раніше допомагали заможні поціновувачі культури, та водночас не було одного великого донора, який б закрив потреби школи на місяць чи рік. Здавалося б жити на кошти небайдужих школі було важко, але й тут Новаківський знайшов вихід разом з митрополитом.
Школа проіснувала з 1923 по 1935 роки і весь цей час фінансувалася приватним закладом. Щоб долучати ці кошти організатор школи не просто заявляли, що їм потрібні кошти – вони влаштовували справжні вечірки. Називали їх «чайні вечори», алкоголь тут був заборонений, навіть вечірки запрошували охочих матеріально підтримати українську культуру. Для меценатів читали лекції, показували полотна та долучали до полотен.
Навчатися в школі було престижно, педагогами художників були метрами справи. До слова, курс з історії світового мистецтва студентам школи читав особисто митрополит Андрей Шептицький. Заняття відбувалися в кабінеті владики у митрополичих палатах на Святоюрській горі.
«Митрополит викладав цікаво і живо, з любов’ю та розумінням мистецтва. – читаємо у спогадах Антона Малюци – Так що за кожним разом здавалося, що ось саме тут корінь мистецтва та ключ до розуміння сучасного і майбутнього», — згадували студенти закладу про своє студіювання
Власне, саме Шептицький придбав будинок, де Олекса Новаківський заснував художню школу. Він же став ініціатором перших заповідників, часто гроші він віддав на створення садочків та шкіл. Йому належить і ідея Народної лічниці. З вдячності до митрополита Новаківський присвятив йому багато полотен. В той час, коли Митрополит перебував на засланні в Росії, художник по пам’яті створив відомий рисунок “Князь церкви”.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
