Започаткував мандрівки Галичиною – про туристичні пригоди Петра Франка

12:00  |  06.09.2022
Подорожі

Якщо б син українського каменяра, Петро Франко жив у наш час, то цілком ймовірно, що став б відомим блогером; у свої постах розповідав б про те, як бути добрим педагогом, про будні пілота та ділився б світлинами з подорожей. Франко прожив насичене життя, власне, про те як помер борець і мандрівник достеменно невідомо й досі. Є версії про розстіл, спалення живцем та смерть в катівні НКВД. Франко молодший багато в чому брав приклад зі свого батька, любив природу та “Пласт”, останній подарував Петру яскраві враження та добрих товаришів.

Любов до мандрівок

Петро ще змалку був непосидою, за малим розбишакою повсюди курився копіт, а мати хлопчика незнала куди діти ту величезну енергію, яка вирувала у молодому житті. Втім, вона ніжно та трепетно відносилася до хлопчика, адже той крім завзяття щей часто хворів; мав рахіт, нестачу відаміну Д, а на відпочинку в Олени Пчілки захворів на дифтерію так сильно, що мати Лесі Українки боялася смерті немовляти.

“Петрушка кинув колодку і збив шкло в шафі, щось недавно купив у жида. Збив горнятко, мисочку. Вообще, проявляє буйство, не знаю, що й робити, що придумати, де б діти могли зужитковувати свою силу: чи гімнастику, чи кольця купити, а то страшенно бʼются, на хвильку не можна їх лишити. Усі подряпані ходять, як би мали діло з котами”, – так описувала своїх дітей Ольга Франко.

Хоча, Петрусь, як його називали в родині, був непосидою і нерідко вчиняв бешкетницькі речі, для матері третій син стан улюбленцем, навіть ззовні вони були схожі, про це писав Франко у листі до товариша Михайла Драгоманова. 

Читайте також: Квіткові ярмарки – про традицію та історію площі косиць

Втім, в юних роках молодик спрямував свою безкінченну енергію у спорт, активний та життелюбний Петро подався студіювати у Львівську політехніку, мабутньою спеціальністю обрав хімію. Попри непосидючість, юнак мав нахил до точних наук – любив біологію та метематику, у всьому шукав логічне пояснення. 

Навчаючись, хлопець приділяв достатньо часу фізичній підготовці, завжди був спортивним і підтягнутим, любив піші походи, тай за відносно короткий час став душею студенської компанії. Авторитет Франка допоміг йому стати співзасновником знаменитого “Пласту”, але ще будучи малим хлоп’ям Петро багато часу проводив у с. Колодяжному, що на Волині, тут проводила вакації родина Франків. 

Читайте також: За лаштунками театру: секрети гриму та акторської гри на Галичині у ХХ столітті

Спортове життя Франка – риболовля та грибництво

Петро вирізнявся і любов’ю до професійного спорту, зокрема його захопленням став футбол, або як його називали тоді, копаний м’яч. Пробуючи себе у письмі, молодий пластун писав невеличкі публікації до різних журналів, так з’явилася доробка робіт на цю тему: в часописі «Спорт» під назвою «Огляд спортового життя в Коломиї» була опублікована стаття Франка. До здорового способу життя дітей привчали змалку батьки, пані Ольга в листі до чоловіка пишалася, яким красенем росте син.

«Діти твої всім подобаються, а найбільше Петруня. Так красний став, що я сама влюблена у него», – з листа Ольги Франко.

Найбільше теплих спогадів про дитинство у Петра асоціюються з татовою наукою, батько навчав хлопців тонкащам життя в природі. Нерідко, ще вдосвіта вони вибирался хлоп’ячою компанією в ліс на полювання за грибами, але особливу любов в серці Франка молодшого зайняла риболовля, він перейняв від батька різні техніки ловлі риби: вудкою, видельцем, сіткою, саком, на трутку та ін. В підлітковому віці юнак освоїв зброю, ходив на полювання, згодом ці навички пригодилися Петру вже у воєнний час.

Перші самостійні рибацькі кроки під проводом Батька, поробили ми в Голобутові коло Завадова, де мешкали в панства Коренців. Батько поробив нам невеличкі вудки з нитки, почіпивши на них гачки зі шпильок. Такими примітивними вудками ми одного дня наловили „масу“ риб: нересниць, слижів, бабок, плотичок, ковблів, клеників. Я першого дня мав нечуване щастя. У перше в життю витягнув великого на пядь окуня. Він ставив завзятий опір і коли я узяв його в руку, поколов своїми шпичками (мабуть несвідомо). Жандарм — коли побачив наші вудки — усміхнувся приязно і побажав щастя. Значно більше ніж вудку, якої майже не вживав, любив Батько сак та вятір – писав Франко.

Прогулянки в Карпатах з дванадцяти літ

З 12 років малий Петро самостійно почав здійснювати піші походи в гори, за основу брав спочатку малі бескиди, дерся по Довбушевих скелях, а найбільше любив лазити у невідомі печери, яких повно в Карпатах. Така пристрасть до гір непокоїла матір Франка, вона хвилювалася кожного разу, коли той оголошував про новий похід, оскільки телефонів в ті часи не було, єдиним зв’язком слугували листи, які Ольга писали товаришкам, що жили неподалік гірських маршрутів.

В таких походах і почала проявлятися цікавість до точних наук, хлопець видивлявся на зорі, сам визначав час, орієнтувався у лісах без компасу. До слова, батько Петра не дуже захопливо віднісся до ідеї сина стати хіміком, але й не перечив, бо підтримував його “інакшість” та запал до тої науки.

«Хемією Батько не цікавився і з моїх дослідів легенько кепкував. – От винайди, щоби камінь, або повітря можна було їсти – сказав раз. ˂…˃ Раз тільки моя хемія заімпонувала Батькові. Якось святом у люту зиму пізно вечером Мати завважила, що в хаті нема черкалець (сірників). Батько сказав жартом: – Ну, тепер Петро дасть хемічний вогонь! – Я пішов до своєї робітні, змішав спорошкований цукор із хльораном поташу, капнув сірчаної кислоти і від того вогню засвітив свічку», – згадував Петро про скептичний настрій тата. 

Руханка в горах як спосіб вдосконалення

Франко обожнював спорт, він не лінувався тримати тіло в тонусі та гартував його тисячами пройдених кроків. У походи чоловік брав друзів, дружину, а згодом і власних дітей. Окрім, природи Петро з охотою брав участь у спортивних змаганнях, водночас, він популяризував серед молоді бажання подорожувати та займатися фізичною руханкою.

Щоб привернути увагу, молодий Франко здійснив мандрівку на лижах довкола Львова, ця подія вивела лещатарство у Львові на новий рівень – хлопці та дівчата почала брати приватні уроки, щоб опанувати лижі, верхом майстерності було катання у Карпатах. 

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: