Львівське Середмістя – це справжній архітектурний скарб, де століттями зберігається дух старовини. Проходячись славнозвісною львівської бруківкою та озираючись по боках, ти немов би застигаєш в часі і не знаєш, в якому саме столітті ти опинився. Проте серед них є одна вулиця, яка вирізняється не лише своєю довжиною, а й бурхливою історією, що знала підйоми і падіння, катастрофи і перебудови.
У австрійські часи її називали просто – Довга (загалом вона ще багато разів змінить свою назву), а сьогодні ми знаємо її як Театральну. Ця вулиця – не лише один з осередків театрального життя, а й місце, де переплелися долі храмів, монастирів, музеїв і, звісно, першого стаціонарного театру міста. Тож що ховається за фасадами однієї з найкрасивіших вулиць Львова? Давайте пройдемося її бруківкою і дізнаємося.
Історія Театральної бере початок із зародженням самого Середмістя. Спершу вулиця була забудована дерев’яними будинками, але в 1527 році їх спіткала трагічна доля. Велика пожежа, що охопила готичний Львів, почалася саме тут – із броварні, яка стояла на місці теперішнього Природничого музею (зведеного значно пізніше, у 1797 році).
Полум’я знищило не лише Довгу, а й більшу частину міста, залишивши від дерев’яної забудови лише попіл. Ця катастрофа стала поштовхом до відбудови Львова в камені, і Театральна почала набувати нового вигляду. Найдавнішим свідком тих часів, що зберігся донині, є Латинська Катедра. Хоч вона й виходить фасадом на площу Катедральну, її західна частина примикає до Театральної. Будівництво храму розпочалося ще в XIV столітті, але після пожежі 1527 року його довелося перебудовувати, тож нинішній вигляд – це вже результат пізніших змін.
Загалом, Театральна завжди була багата на сакральні споруди. Однією з перлин вулиці є Костел єзуїтів, зведений на початку XVII століття. Цей величний храм зберіг свій первинний бароковий вигляд, хоча є один нюанс. В 1702 році його увінчала вежа – найвища в місті на той час. Але у 1830 році її розібрали з міркувань безпеки після обвалу вежі Ратуші за чотири роки до того. Поруч із костелом стоїть будівля колишньої Єзуїтської колегії, заснованої ще наприкінці XVI століття. Сучасний вигляд вона отримала після перебудов 1723 та 1872 років і нині є частиною історичного ансамблю вулиці.
Ще одним храмом, що прикрашає Театральну, є церква Преображення Господнього, збудована в 1878–1898 роках. Вона постала на місці костелу Найсвятішої Трійці монастиря тринітаріїв, зведеного в 1703 році. Монастир проіснував недовго – у 1783 році його закрили за реформами австрійської влади, а приміщення передали університету.
Під час революційних подій 1848 року будівлі були серйозно пошкоджені через артилерійські обстріли й пожежі, після чого цісар Франц Йосиф і подарував територію галицьким русинам. Саме вони звели тут церкву Преображення, а ще раніше, у 1851–1864 роках, побудували Народний дім – осередок української культури. На привеликий жаль, лев, що колись прикрашав фасад Народного дому, до наших днів не зберігся, але сама будівля й досі вражає своєю величчю.
Не оминемо й костел Святого Хреста при монастирі францисканців, що стояв на місці сучасної школи №62. Збудований у XV столітті, він дивом пережив пожежу 1527 року, ставши однією з небагатьох споруд Середмістя, що встояла перед вогнем. Та в 1785 році монастир утратив своє сакральне значення, а в 1795-му в приміщенні костелу відкрили перший стаціонарний театр Львова. На жаль, обстріли 1848 року знищили будівлю, і в 1891–1893 роках на її місці звели Мішану школу ім. Адама Міцкевича – ту саму сучасну 62-гу школу.
Театральна багата не лише храмами, а й іншими пам’ятками. До 1780 року до вулиці примикав Шпиталь Святого Духа, заснований ще в XIV столітті. Зміна влади з польської на австрійську призвела до його занепаду, і в 1780 році споруда обвалилася. На її місці в 1827–1829 роках звели гауптвахту та дім «Віденської кав’ярні» – обидві будівлі збереглися донині. Незабудована частина території стала площею Івана Підкови, де в 1982 році встановили пам’ятник цьому козаку. А до того там були дошка пошани й маленький фонтан, популярні в 50–70-х роках XX століття.
Інший знаковий об’єкт – Низький Замок, що примикав до Театральної до 1802 року. На той час він уже був у жалюгідному стані, тож його знесли, утворивши площу Каструм. Згодом її забудували: у 1842 році тут з’явився театр Скарбека (нині театр ім. Марії Заньковецької). Саме він дав їй сучасну назву – Театральна, хоча театральне життя тут почалося ще раніше, у стінах францисканського костелу. Доречі, ви знали що театральне життя Києва теж має цікаву історію? Можете почитати про це тут.
Наприкінці XIX століття тут з’явилися будинки філії Управління фінансів. Останні не пережили бомбардувань Другої світової війни. У радянські часи на їхньому місці був сквер, потім автостоянка з екраном для кінопоказів, а з часів незалежності – сувенірний ринок «Вернісаж». Завершив забудову площі Національний музей, зведений на початку XX століття, який додав вулиці ще більшої величі.
Говорячи про Театральну, не можна оминути Природничий музей (колишній музей Дзідушицьких), що стоїть на місці броварні, яка спровокувала пожежу 1527 року. Збудований у 1797 році, він став одним із перших музеїв міста й досі приваблює своєю архітектурою.
Та історія вулиці – це не лише тріумфи, а й трагедії. Окрім пожежі 1527 року, Театральна пережила революційні обстріли 1848-го та бомбардування 1941 та 1944 років. Ці дати стали багато в чому доленосними, змінивши її обличчя: одні будівлі зникли назавжди, інші постали на їхніх руїнах. Проте навіть після всіх катаклізмів вулиця зберегла свою унікальність і лишається найдовшою в історичній частині Львова.
Сьогодні, прогулюючись Театральною, важко не замилуватися її різноманітністю. Тут мирно співіснують храми різних конфесій, музеї, школа, театр і навіть сувенірний ринок. Кожен будинок має свою історію, кожен камінь пам’ятає минуле. Це не просто вулиця – це живий літопис міста, де за кожним поворотом ховається щось несподіване. Тож наступного разу, коли будете на Театральній, озирніться довкола – окрім театру, тут є цілий світ, який чекає, щоб його відкрили.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
