росія так часто вживає слово “бандерівці” у пропагандистських новинах, що вже й сама повірила у свою брехню щодо них. Так, за версією країни-терориста, Бандера був чи не найбільшим ворогом світу. Напевно, така сама думка в росії склалася і про Романа Шухевича, якби, звісно, цей великий народ зміг б прочитати щось більше, ніж методичку від Кремля. Сьогодні наведемо факти про тих самих Бандеру та Шухевича, якими змалку лякають малих москаликів.
Степан Бандера у юному віці. Фото 1929 або 1930 року
Ось цей юнак на фото у вишиванці та з пістолем для багатьох українців став символом боротьби за незалежність України. Яким був Бандера поза політичного життя – дізнаємося в матеріалі.
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, що на сучасній Франківщині. Батько хлопчика був священником, а мати родом походила з родини пастора.
Маля народилося кволим – через ревматизм юнак не зміг ходити до школи, однак воля хлопця дивувала навіть батьків, адже той наполегливо вчився дома, опанував і гриз граніт науки. Коли Степану виповнилося 10 років, він став учнем Стрийської гімназії, а вчився так добре, що згодом сам давав лекції для гімназистів.
“Навчання в обсягу народньої школи я дістав у домі батьків, разом з сестрами й братами, користаючи з несистематичної допомоги домашніх учительок”, – згадує в автобіографії Бандера.
Степан Бандера (в другому ряді зліва 2-й) під час пластових мандрівок в горах. ФОТО: АРХІВ ЦДВР
З дитинства Бандера мріяв вступити в лави львівських “пластунів” – вдалося йому це з третьої спроби. Через слабке здоров’я, спричинене ревматизмом, хлопцю в буквальному сенсі довелося виборювати собі місце в “Пласті”. Ці зусилля були оцінені лідерами руху, і юнак завоював собі авторитет серед ровесників – його наполегливість викликала захоплення навіть в досвідчених скаутів.
Згідно з законом “Пласту”, кожен його учасник мав мати міцне фізичне здоров’я. Над цим Бандера працював щодня, незважаючи на біль в суглобах – юнак тренувався та займався ранковою руханкою.
Крім того, Степан успішно себе проявив в японському бойовому мистецтву джиу-джитсу та рукопашній боротьбі. Останнє, через палкий характер юнака, особливо часто проявлялося. Незважаючи на свій низький зріст, юнак вклав на плечі не одного суперника.
Читайте також: Відбудова українських міст: іноземні приклади
Степан Бандера не був байдужий і до шахів – за цим заняттям його неодноразово бачили товариші. Чоловік любив інтелектуальні ігри, а під час гри він любив дискутувати зі своїм суперником на різні теми – від філософії до політики.
Баскетбол або кошиківка – так тоді називали цей вид спорту – приваблював Бандеру не менше. Товариші по “Пласту” згадували, що, незважаючи на низький зріст, Степан мав успіхи і тут.
Степан Бандера на відпочинку з дітьми. Фото: АРХІВ ЦДВР
Ще будучи в “Пласті”, Степан Бандера захопився фізичним тіловихованням. Він гартував себе щодня, бігав по 12 кілометрів, ходив в гірські походи, любив лижі та українські Карпати. Дітей Бандера виховував згідно зі своїми переконаннями, гартуючи їхню волю та ніжну любов до природи.
Сім’я часто відпочивала на природі, багато займалася руханкою та ходила в гори. Патріот своєї країни, Бандера ростив дітей з такою ж любов’ю до рідної землі, велику увагу він приділяв навчанню свої чад.
“Від него била сила волі і стремління поставити на свойому. Якщо є “іберменш” (надлюдина), то він власне був з такої рідкісної породи. І він був тим, який ставив Україну понад усе”, — згадував отець Кладочний.
Роман Шухевич
Ясний погляд та холодний розум – на знімку перед нами Роман Шухевич, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради та борець за незалежність України у XX сторіччі. А поза тим – це людина, яка ставила честь та свободу країни понад усе.
Читайте також: Тадеуш Врубель та його слід в архітектурі Львова
Роман Шухевич народився у славетному роді галицьких священницьких родів, які протягом XIX століття сприяли українському національному відродженню. З-під крила Шухевичів вийшло не одне покоління культурних та політичних діячів України.
Роман Шухевич народився у містечку Краківці, що на Львівщині. Юнак отримав хорошу освіту, великий вплив на нього мали твори народного мистецтва, які зібрав його дід Володимир. З дитинства Романа виховували патріотом своєї країни. В 15 років юнак врятував життя дитини, яка через крихкий лід впала у крижану воду.
Чималу роль на Романа мав полковник Євген Коновалець – командант УВО, який знімав помешкання в бабусі Романа. Юнак часто розмовляв з чоловіком, а його політичні погляди неабияк припали до душі Шухевичу.
Степан Шах згадував: “Ромко Шухевич цінував високо наше товариство і шукав його. Запрошував його до своєї кімнати не раз полковник Євген Коновалець і там вів з ним розмови”.
Львівська опера
Крім політичного життя, юний Шухевич захоплювався мистецтвом, зокрема займався музикою та співом, а на початку 1930-х років став студентом заочного курсу музичного інституту ім. М. В. Лисенка по класу фортепіано. Разом з братом Юрієм хлопець виступав у Львівському оперному театрі, а улюбленими композиторами чоловіка були Ґріґ та Шопен.
Читайте також: Як італійці будували міст-віадук у Ворохті
Роман Шухевич не тільки став символом боротьби за Незалежність України, але й побудував успішну карєру в сфері часного маркетингу. Так, чоловік володів рекламним агентством “Фама”, яке стало першою українською рекламною компанією в Галичині.
З одного боку фірма стала легальними прикриттям для діяльності ОУН, з іншого – забезпечувала роботу політичним в’язням, яким вкрай важко було влаштуватися на роботу. “Фама” швидко набирала потрібні обороти, креативний директор Шухевич дивував публіку новими ідеями, а працівників – хорошою зарплатою.
Роман Шухевич з дружиною Наталією Березинською, 1930 рік
Роман Шухевич був добрим батьком та чоловіком, а обраницею чоловіка стала Наталія Березинська. Подружжя виховувало двох дітей – сина Юрка та дочку Марійку. В часи німецької окупації Березинська з дітьми перебирається до Львова, а в 1945 році більшовицька влада забирає малюків Шухевичів – їх відправляють в дитячий будинок у м. Чорнобиль, а сама Наталю у тюрму. Тоталітарний режим радянської влади забрав у пари можливість бачитися, втім кохання один до одного вони берегли до останнього, як і почуття гумору.
Богдан Чайківський описав Наталю Шухевич, як жінку дуже вродливу, що мала гарні груди та ноги.
“Одного разу йшли ми втрьох — Роман, Наталка і я — вулицею. А на зустріч нам якась жінка. Я кажу на жарти, що подивись, які в неї гарні груди. А Наталка на те: “В жінки важні не груди, а ноги”. Я їй: “Та де там! Груди важніші!” А Роман сміється: “Богдане! Скажи їй так, як вона просить: що має гарні ноги”, – згадував кумедний випадок про родину Шухевичів, друг сім’ї Чайківський.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
