Рекламні листівки продукції Бачевських.
У далекому 1782 році у Львові була заснована лікеро-горілчана фабрика Бачевських, її власником був на той час місцевий магнат Ляйб Бачелес – єврей за походженням та відомий меценат. Продукція підприємства швидко отримала славу на Західній Україні, та підкупила громадськість фабрика не тільки горілкою. Що особливого було у сім’ї Бачевських, як рекламували алкогольні напої два століття тому та як Бачевські зробили горілку напоєм шляхтичів – сьогодні у матеріалі.
Юзеф Бачевський. Фото з відкритих джерел
Два століття тому на Галичині розквітало не тільки виробництво шоколаду, але й алкогольних напоїв. Львів’яни почали частіше вживати різні лікери та настоянки, і якщо раніше здебільшого це був алкоголь домашнього приготування, то в 1780-х роках газдині почали купляти і фабричну продукцію. Пляшка хорошого лікеру завжди була припасена на випадок дорогих гостей. Сприяв цьому і інший цікавий факт: у ті часи селяни мали купляти певну кількість алкоголю на рік, а хто не мав на це грошей – змушений був відпрацьовувати.
Водночас з тим, влада дозволила галицьким євреям вести свій бізнес. Тож підприємливий Ляйб Бачелес, що походив з сім’ї корчмарів та знав про тонкощі ведення такої справи, у віці 35 років заснував у Вибранівці горілчану фабрику. До речі, саме її вважають найдавнішою лікеро-горілчаною фабрикою на теренах колишньої Речі Посполитої. Щоб напій не віддавав самогоном, Ляйб додавав туди різні додатки: гвоздику, апельсини, лимони, м’яту.
Таким чином, алкоголь від Бачелеса відрізнявся від інших. Крім того, жінкам з того часу стало важче зрозуміти, чи пропив по дорозі додому чоловік зайву чарку. Цей факт неабияк подобався чоловікам, тож сарафанне радіо зробило напій популярним.
Фабрика Бачевських. Фото з відкритих джерел
У 1810 році фабрика перейшла у спадок до сина підприємця, Леопольда. Він перемістив підприємство у передмістя Львова – сучасний район Знесіння – та вперше почав використовувати прізвище Бачевський. Стрімкий розвиток виробничих потужностей швидко розширив територію Львова, тож невдовзі фабрика Бачевських уже входила в інфраструктуру міста.
Особливістю фабрики була її технологія виробництва алкоголю: так лікери і вина були красивого прозорого кольору, а їхній смак був ніжніший, ніж від інших постачальників. Цю родзинку Бачевські запозичили з Ірландії. Хороший смак в поєднанні з якістю підкупили не тільки місцевих гурманів – фабрика Бачевських отримала від цісарського двору право на престижну марку “Імперський Орел” та поставляла алкоголь прямісінько до королівського двору.
Рекламні листівки продукції Бачевських. Колаж: My Lviv. Фото з відкритих джерел
Рекламні кампанії два століття тому виглядали зовсім не так, як ми звикли сьогодні. Водночас, саме фабрика Бачевських задавала стиль всім конкурентам – її рекламні листівки розліталися, немов гарячі пиріжки. Інколи вони навіть слугували господиням в якості прикраси інтер’єру, а дехто з паничів збирав навіть цілі колекції етикеток і листівок, щоб потім похизуватися перед гостями.
У період Інтербелуму (міжвоєнний період) компанією керував син Леопольда – Стефан Бачевський. Підприємець мав змогу збільшити обсяг виробництва, але прийняв рішення зберегти ціни та якість продукції. Водночас для підвищення статусності алкоголю Стефан пішов стопами свого батька і розвивав бренд на закордонному ринку. Він підписав контракти з польськими лайнерами Piłsudski і Polonia – цей крок вивів продукт на новий рівень.
Випускники львівської гімназії з пляшкою напою “Baczewski”. Фото з відкритих джерел
Хто б міг подумати, що більше 100 років тому алкоголь доставлятимуть до гостей літаками прямісінько до Парижу, Відня, Канади, Австралії та Праги. Бачевські наливки стали настільки популярними, що у польскій літературі бренд “Baczewski” використовували, як синонім до слова “горілка”.
Зіграв свою роль у маркетинговій стратегії бренду і тогочасний стиль у моді, особливо західні традиції Європи. На листівках зображували красивих панночок у спокусливих сукнях, заможних чоловіків у фраках, та, звісно ж, пляшечку фірмового вина чи горілки.
Бачевські не лише створили якісний продукт, але й змінили культуру його споживання на Західній Україні. Пляшка хорошого лікеру могла бути і на обідньому столі серед буднів, чого не було раніше. Алкоголь перестали асоціювати тільки з п’яницями та шинком, натомість він став вважатися складником хорошого застілля у заможної шляхти.
Фабрика Бачевських, що розташована на вулиці Жовківській, 100 (нині — вул. Б. Хмельницького, 116). Архівне фото.
Після смерті Леопольда компанія перейшла в руки його сина Юзефа, який отримав славу горілчаного магната, а опісля вже до його внуків – Леопольда і Генрика. Один займався рекламою та фінансами, як і Юзеф, а інший взяв на себе виробництво. Найбільш впізнаваним напоями фабрики Бачевських були горілка Monopolowa і Perła.
До речі, саме Юзей Бачевський зробив проривний на той час рекламний хід, щоб розповсюдити свій продукт – він наливав горілку у маленькі склянки та роздавав їх перехожим на вулиці. Йому належить і ідея спорудження незвичайної башти у Стрийському парку на виставці, яка тоді наробила чимало шуму серед львівської преси. Юзефа прозвали генієм маркетингу – він усіма силами просував свій продукт, їздив на виставки у різні країни, де продукція фірми посідала перші місця.
Вежа Бачевських. Стрийський парк. Фото NAC
Напевно, справи підприємства і продовжували б йти вверх, якби не війна. 1 вересня 1939 року Німеччина вторглася у Польшу, а вже 17 вересня війська Третього рейху розбомбили горілчану фабрику, внаслідок цього почалася велика пожежа. Тони алкогольної суміші миттю створили вогняну завісу, вогонь здіймався на сотні метрів. Так сумно і завершилася 157-річна історія підприємства.
Частину продукції, яку вдалося врятувати, радянські військові конфіскували, а опісля вивезли до Москви. Тогочасних господарів заводу, братів Стефана і Адама, заарештували, а в 1940 році їх обох було розстріляно.
Жінка праворуч на фото – Дора Гесслер, бабця нинішніх власників компанії J.A. Baczewski, заснованої у 2011 році. Це її єдина світлина, яка пережила війну. Архівне фото.
Війна змусила нащадків Бачевського тікати далеко за межі Львова та облаштовувати своє життя спочатку. Після закінчення війни у 1945 спадкоємці Юзефа Адама Бачевського відновили діяльність фабрики у Відні, де і досі виробляють горілку “Baczewski”.
2011 року марка J.A. Baczewski повернулася на алкогольний ринок Польщі зі своєю історією, і по сьогоднішній день продовжує транслювати цінності, закладені їхніми предками. Час від часу у мережі бренд демонструє архівні знімки та документи зі ще львівських часів існування фабрики.
Ресторація Бачевських. Колаж: My Lviv. Фото з відкритих джерел
7 квітня 2015 року до Львову повертається легендарна слава горілчаних магнатів. У місті Лева відкрили ”Ресторацію Бачевських”. Цей затишний та атмосферний заклад розташований за адресою вулиця Шевська, 8. Тут можна спробувати страви різних епох, починаючи від традиційної зупи Халаслє і закінчуючи класичним львівським сирником.
Сім’я Бачевських створила унікальну культуру споживання алкоголю, вона змінила ставлення до нього та усунула злісні упередження. Сьогодні ресторація Бачевських продовжує знайомити світ і львів’ян з традиціями старого міста та допомагає всім нам на деякий час зануритися в іншу епоху – туди, де не було техніки і месенджерів, зате були щирі емоції, смачна кухня та місцевий колорит.
Автор: Тетяна Семаковська
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
