Бите скло: де шукати найкрасивіші львівські вітражі

14:44  |  01.07.2024
вітражі

Раніше техніка виготовлення вітражів в народі мала доволі просте найменування “бите скло”. Майстри, які виготовляли вітражі були шановними в культурному осередку, тільки на жаль ціна за їхню працю була малою й часто вони підробляли одразу на кількох роботах, щоб якось прогодувати свою родину. Як у Львові зародилася культура вітражів та де шукати найкрасивіші пам’ятки — розповідаємо в матеріалі.

Хто приніс вітражі до Львова

Марка Укрпошти присвячена львівським вітражам. Фото: Фейсбук

Вітражі беруть свою історію з Єгипту та Франції, саме тут зародилася ця давня культура. До речі, саме слово “вітраж” походить від французького vitre, що означає “віконне скло”. На початку культурного й економічного розвитку у Франції була широко розповсюджена готична архітектура, а разом з нею й унікальні вітражі, які виконували дві ролі — вікон та одночасно оздоблювали інтер’єр своїм сонячним переливанням кольорових уламків скла.

До Львова мистецтво вітражів дійшло з XV ст. Невідомий художник Лукаш оздобив вітражами львівську ратушу, така інновація захопила прихожан, люди були в захваті від майстерної роботи, на жаль інформації про самого Лукаша є вкрай мало, відомо, що він творив на теренах Галичини, його запрошували оздоблювати свої маєтки вельможі, але подальша доля художника невідома. 

Вже в 1481 році унікальні вітражі було встановлено у катедральному соборі. Усі ці витвори львівських майстрів не збереглись до наших днів. Одна з перших великих пожеж Львова випалила увесь наявний архітектурний вклад в місто, Львів набув нових форм, дещо гротескних та водночас елегантних.

Читайте також: Перша малярня Львова: школа Олекси Новаківського

Замовлення графині Дідушицької

Ян Матейко. Фото: Вікіпедія

Вітражі так швидко ввійшли в модне віяння Галичини, що незабаром вже кожна поважна родина в місті була змушена мати бодай одну пару вікон-вітражів. Найчастіше змальовували на уламках релігійні постаті, були розповсюджені й квіткові мотиви, часто це папороть, іриси або квітка лілеї, її використовували на будинках, де жили молоді жінки.

Вже наприкінці XIX ст у Львові мистецтво вітражів переросло у культурне надбання, вітражі були в храмах, музеях, на приватних спорудах та державних установах. Якість цих вітражів була різною, в залежності від кваліфікації майстра, деякі їздили навчатися в Францію цьому, а деякі вчилися в Львові, будучи підрядними майстрами.

Сприяє розповсюдженню вітражів і поява у Галичині плеяди художників, які були майстрами у своїй справі. Серед них був й польський митець Ян Матейко, його руці належить вітраж “Патрони Польщі”. До Матейка йшли навчатися львів’яни Станіслав Батовський, Едвард Лепший та краків’яни Тадеуш Крушевський, Юзеф Мегоффер і Теодор Аксентович, останній мав вірменське коріння, але жив у Львові. Матейко навіть отримав звання почесного громадянина міста Стрий.

Читайте також: Бібліотечні містерії: як шукали галицьких привидів

“Перша львівська фабрика вітражів Леона Аппеля”

Вітражі старого Львова

Що відбувалося далі? Через значний попит на вітражі місто перестало справлятися із завантаженістю, яка на нього впала. Відтак, на початку XX ст. у Львові виникають власні вітражні майстерні. Робота у майстернях кипіла понад 10 годин в добу, люди замовляли цілі портрети святих й мучеників, найбільш частими замовниками були церкви, величезні полотна зі скла для храмів виготовлялися чи не щодня. Приблизно в той час, на Галичині розпочала робота “Перша львівська фабрика вітражів Леона Аппеля”, майстерні Шапіри, Шпрінгманна, Штаубера, Віллера.

На жаль, через війну відбувся упадок вітражного мистецтва, чимало цінних й унікальних робіт були знищені бомбардуваннями, а оскільки по них не робили креслень, то вже й після війна їх було неможливо відновити.

До речі, з кінця ХІХ століття у Львові широкого вжитку здобули брами в вітражами. Виконували їх за спеціальною технологією, відтак верхню частину закладали вітражними композиціями чи фільоноками, на яких могли бути будь-які зображення, навіть просто написана адреса та номер будинку. Ці витвори тогочасний майстрів, на жаль також не збереглися до наших днів. Власне, навіть збережені вітражі сьогодні перебувають не в найкращому стані й потребують реставрації.

Найкрасивіші екземпляри можна побачити за наступними адресами:

  • 1.Костел Святого Антонія
  • 2.Вітраж на вул. Герцена, 6
  • 3.Храм Святого Андрія
  • 4.Рослинні вітражі Львівської обласної прокуратури на пр. Шевченка, 17
  • 5.Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла
  • 6.Вітражі Латинського кафедрального собору
  • 7.Домініканський собор
  • 8.Церква святих Ольги та Єлизавети

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: