Вагнеровська примадонна, найкращий голос світу, ідеальна співачка – всі ці та багато інших титулів супроводжують постать Соломії Крушельницької понад 100 років. Що особливого було в її голосі, що її знав і любив увесь світ, а кожен її виступ був справжнім тріумфом?
Соломія Крушельницька походить із відомого благородного роду герба Сас. Її сім’я була творчою та діяльною – батько був священиком, а також активно займався громадською діяльністю. Дідусь, Григорій Савчинський, заклав основи української байки. Тож не дивно, що Соломія змалку любила творчість та українську культуру.
З самого дитинства дівчинка любила співати. Вона з подругами часто співала теплими літніми вечорами. «У нас пам’ятають молоду Соломію, як вона вечорами співала у групі дівчат десь у саду чи на Майдані. Вже тоді її голос був сильний, красивий і дуже відрізнявся від інших» – згадувала знайома співачки Марія Цибульська.
Батьки всіляко підтримували та розвивали талант доньки. Всі 8 дітей сім’ї Крушельницьких здобули хорошу освіту, яка відповідала їх здібностям та захопленням.
Перші кроки у навчанні співу Соломія зробила у Тернопільській класичній гімназії та Тернопільській школі товариства «Приятелі музики». Там вона отримала основи музичної підготовки та змогла вступити до Львівської консерваторії. Професори високо цінували талант Соломії, вона мала унікальне абсолютне сопрано. Педагогіня Крушельницької Одарка Бандровська говорила:
«Її голос захоплював силою звуку, дзвінкістю, соковитістю, бархатистістю, гнучкістю, досконалою вокальною дикцією, віртуозною технікою, благородним тембром, далекозвучністю, ліризмом та драматизмом»
Екзаменаційна комісія зазначила, що дівчина «має всі дані для того, щоб стати окрасою навіть першорозрядної сцени. Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її мецо-сопрано, музична освіта, високе почуття прекрасного, природна зовнішність… словом, усе, чим нагородила її природа, обіцяють їй в артистичній кар’єрі найкраще майбутнє».
Під час навчання в консерваторії Крушельницька познайомилася зі співачкою Джеммою Беллінчоні, яка гастролювала у місті. Співачка, підкорена талантом юної українки, рекомендувала їй продовжити навчання в Італії.
Наставником майбутньої примадонни стає Фауст Креспі, драматичному мистецтву навчає професор Конті. У міланській школі вона отримала звання найкращої учениці.
Дебют Соломії Крушельницької в Італії відбувся в опері Дж. Пуччіні «Манон Леско». З того часу вона стала улюбленицею публіки. 1894 року вона повертається на батьківщину, щоб із тріумфом виступити на львівській сцені.
Під керівництвом італійських педагогів голос співачки набув такої сили, що вона змогла виконувати партії з опер Вагнера. Публіка побачила Крушельницьку в ролі Ізольди, Ельзи з «Лоенгріна» та Єлизавети з «Тангейзера».
Слава співачки розноситься по всьму світу, вона завойовує сцени Кракова, Варшави, Санкт-Петербурга, Парижа, Ніцци, Неаполя, Рима, Мілана, Нью-Йорка, Буенос-Айреса.
Сім’я Миколи ІІ звернула увагу на всесвітньо відому співачку та запросила її до палацу, щоб особисто почути легендарний голос, яким так захоплювалися маестро, професори та публіка найкращих театрів світу.
Весь вечір Соломія Крушельницька виконувала партії з різних творів для царя та гостей. На завершення концерту вона виконала кілька українських пісень. Співачка ніколи не забувала свого походження і любила наголошувати на ньому в своїх виступах, виконуючи улюблені українські народні пісні.
Усі були захоплені надзвичайним голосом співачки. Зворушили серце й українські мотиви. Цар навіть поцікавився якою мовою виконувалися останні пісні і про що в них співається. Кушельницька пояснила, що ці пісні були її рідною мовою – українською.
Великий майстер Джакомо Пуччіні написав відому оперу «Мадам Баттерфляй», проте вона не одразу стала успішною. Перший її показ повністю провалився, публіка була розчарована новим твором. Засмучений Пуччіні думав більше не братися за цю невдалу роботу, але друзі вмовили його скоригувати оперу та взяти на головну роль Соломію Крушельницьку, яка на той момент була світовою знаменитістю.
29 травня 1904 року на сцені театру «Гранде» у Брешії відбулася прем’єра оновленої опери. Цього разу успіх був приголомшливим. У залі не було людини, яка б не аплодувала стоячи і не просила артистів та композитора вийти на біс. Того вечора було встановлено рекорд – співаки та творець опери поверталися на сцену 17 разів.
Після тріумфу між Пуччині та Крушельницькою зав’язалася міцна дружба, яка тривала все життя. Співачка подарувала свою партитуру з особистими позначками композитору, а він у свою чергу надіслав їй свій портрет із написом: «Найпрекрасніший і найчарівніший Баттерфляй».
На той час на гребені слави були такі знамениті співаки як Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Всі вони вважали за честь виступати на одній сцені з українською співачкою. Соломія досягла небувалих висот – ще жодній жінці не вдавалося досягти такої слави та всесвітнього визнання. За це її жартівливо називали «Шаляпіним у спідниці».
Природно, що така яскрава зірка мала сотні й тисячі шанувальників. Багато чоловіків мріяли, щоб Соломія обрала саме його. Серед її шанувальників були письменники, поети, композитори, лікарі, юристи та політики. Так про неї другові писав Василь Стефаник:
«Я тепер у свіжому світі — за кулісами. Співає в тутешній опері Крушельницька, наша землячка, як Павлик називає цю паню… Сама землячка має прегарні голосниці в горлі і розумне обличчя. Долишня губа трохи звисає, та її з цим дуже до обличчя. Ви не думайте, що я, описуючи землячку, вже й полюбивши її. Боявшись бі-м ся, аби не зійти на занадто втерту дорогу…»
Микола Шухевич спеціально поїхав до Італії, щоб зробити пропозицію Соломії Крушельницької. Вона відмовила йому, після чого він поцілував розпущене волосся Соломії і повернувся додому без зайвих слів.
Юрист і політик Теофіл Окуневський, який часто супроводжував примадонну на прогулянках та візитах, теж пропонував їй стати своєю дружиною, але отримав відмову.
Якось керівництво театру в Італії подало до суду на Соломію Крушельницьку. Співачка мала виступати в Неаполі і всі квитки, звичайно, були розкуплені задовго до концерту. Але в день виступу, коли Соломія мала приїхати до міста, сталося виверження Везувію.
Вулканічний пил літав усюди і Соломія дуже турбувалася, що це може зашкодити її диханню, а відповідно і голосу. Тож співачка скасувала виступ. Театр зазнав величезних збитків і вирішив притягнути до відповідальності виконавицю.
Права Соломії Крушельницької взявся захищати адвокат Чезаре Річчоні та виграв справу. Після цієї історії вони не переставали спілкуватися. Чезаре виявився єдиним шанувальником Соломії, який не намагався змінити її під себе, змусити піти з музики та стати звичайною дружиною-домогосподаркою.
Сеньйор Річчоні був справжнім аристократом, добре знався на музиці, високо цінував талант Крушельницької та підтримував її. Напевно, саме тому Соломія покохала його та погодилася вийти за нього заміж.
Разом вони прожили щасливих 26 років подружнього життя на батьківщині чоловіка – у містечку Віареджо, в італійській Тоскані. Вони купили велику віллу і назвали її «Salomea». У своєму будинку оперна діва влаштовувала музичні вечори, співала українські пісні та навіть власноруч готувала українські страви.
Соломія Крушельницька ще за життя здобула титул найкращої співачки світу. Її чистим, сильним, гнучким, переливистим голосом насолоджувалися шанувальники у всьому світі. До сьогодні її згадують, захоплюються нею, наслідують її і вважають справжньою легендою Галичини.
Єлизавета Поддубей