Українські пластуни – міжнародний скаутський рух родом зі Львова

Майбутнє держави та нації завжди покладено дітей та підлітків. Українські пластуни з самого початку вірили, що діти змалечку мають вивчати історію, традиції, природу власного краю, бути патріотами та захисниками своєї землі. Пройшовши тернистий шлях пластуни все ж встояли та не втратили віри. Це історія про них.

Історія заснування організації у Львові

Скаутський рух відомий по всьому світу. В Україні він також існує. Він був заснований у Львові восени 1911 року. А 12 квітня 1912 року присягу прийняли перші 40 пластунів. Ця дата вважається офіційною датою заснування руху.

Дослівно в англійській мові слово “scout” означає розвідник. В Україні скаутський рух має назву “Пласт”. Таку назву він отримав на честь козаків-пластунів, тобто козаків-розвідників, які переміщались плазом, щоб уникнути виявлення ворогом.

Рух досить швидко набув поширення. В 1914 році в рядах пластунів вже було близько 800 учасників. А його межі розповсюджувались на Галичину, Буковину та Закарпаття. Однак, потрібно сказати, що такі гуртки створювались різними людьми, це не була єдина організація.

У лютому того ж року було вирішено скликати Пластовий З’їзд, щоб об’єднати гуртки в єдину організацію з центральним управлінням, обрати літературу та нагороди, які будуть однаковими для всіх.

Підпільна діяльність у воєнні роки

Втім, з приходом Першої світової війни багато пластунів поповнили ряди армії УНР, в тому числі Січових Стрільців і, на жаль, загинули в бою. Кількість учасників скаутського руху різко зменшилась, а подальші наступи більшовиків, поляків та румунів поставили організацію у вкрай катастрофічне положення.

Згодом, у 1930 році, через 7 років після того, як Галичину офіційно приєднали до Польщі, пластуни втратили право на легальну діяльність як громадська організація.

Після офіційної ліквідації, “Пласт” розбився на мілкі осередки, які розселились по Європі, разом з емігрантами, яким, скоріш за все, просто довелось тікати.

Осередки формуються в Чехословаччині, Австрії, Німеччині, Франції, США, Канаді та Австралії.

З цього часу “Пласт” переходить в підпілля. Діяльність організації продовжується. Діти виховуються в патріотизмі, вивчають історію України та розвиваються фізично.

“Пласт” починає активно співпрацювати з ОУН. Цінні навички, отримані пластунами в організації, роблять їх стратегічними кадрами для українських націоналістів. Вони здібні, розумні та вільні. Не викликаючи зайвих підозр, вони передавали “передачки” у вигляді патріотичної літератури у виправні колонії для політичних в’язнів, поповнювали армію, проводили пропагандистську кампанію серед молоді, а також, осередки, які залишились після організації, слугували опорними пунктами для ОУН.

Однак, звичайно, для багатьох людей, які допомагали націоналістам все закінчилось досить плачевно. Чимало з них були замордовані в концтаборі Береза Картузька, який був створений польською владою для “боротьби з противниками режиму”, а з приходом радянської влади, за тим же принципом люди були вислані у Сибір.

Друга світова війна буквально змела пластунів з обличчя української землі. Багато учасників руху або вмерли на полі бою, або були замордовані в концтаборах та на каторжних роботах, або просто залишились жити в Європі. Основний осередок “Пласту” в післявоєнний час формується в Німеччині, Мюнхен.

Однак, потрібно сказати, що де б українці не знаходились, вони зберігали свою етнічну ідентичність, самобутність, традиції, історію, і проводили шалену пропагандистську кампанію в тих країнах, де базувались.

В 1954 році була створена Конференція Українських Пластових Організацій – єдиний орган управління всією світовою мережею осередків “Пласту” у світі.

Повернення в Україну

Період своєрідного “Відродження” для організації на рідній українській землі припадає на кінець 80-х початок 90-х років 20 ст. Хоча спроби придушити його були здійснені (агентами КДБ, спецпідрозділами МВС та міськими службами управління), однак, вже ніщо не завадило пластунам повернутись в Україну.

Організація починає рости та розповсюджуватись з Західної України на Центральну та Східну. Але найбільшу популярність рух здобув на теренах Львівщини. Тут 22 лютого 1990-го року Міською Радою було затверджено “Статут пластового товариства”. На початку 1995 року “Пласт” в Україні вже налічував 3,5 тис. учасників.

В ці ж роки організація отримувала листи від вже “бувалих” колишніх пластунів, які були учасниками руху ще у довоєнний час з проханням поновити їх членство.

Відновилась літературна та просвітницька діяльність.

Вперше за часи незалежної України на її території було обрано третього за рахунком Начального Пластуна – очільника руху. В основному він або вона мають лише номінальну владу, яка використовується хіба що на якихось важливих заходах.

Джемборі

Міжнародний скаутський рух має власний міжнародний фестиваль. Він називається Джемборі (Джамборі). Слово запозичене в індійців, і в прямому перекладі означає зібрання всіх племен.

Він проводиться раз на 4 роки (виключенням є воєнний час) в різних країнах світу, де є скаутський рух. На фестивалі скаути проводять змагання та діляться досвідом один з одним.

Перше Джемборі відбулось в 1920 році в Лондоні, в Гайд-Парку.

Це свято збирає великий натовп людей з усього світу. Найбільший за чисельністю з’їзд зібрав 50 тисяч людей.

Окрім міжнародного фестивалю, проводяться також місцеві, але на них, звичайно, менше людей.

Перше українське пластове Джемборі відбулось 15-25 серпня 1996 року біля Невицького замку на Закарпатті. Його відвідало більше 700 учасників. Приїхали пластуни з усієї України, а також учасники пластунського руху з-за кордону – з США, Канади, Німеччини, Польщі та Словаччини. Окрім пластунів, відвідали фестиваль учасники інших скаутських організацій з Данії, Швеції, Молдови та Франції.

“Пласт” сьогодні

Як і у всьому світі, учасниками скаутського руху, зазвичай, є діти та підлітки. Організація пропагує всебічний розвиток наступного покоління і максимально цьому сприяє.

На заняттях діти вивчають нову інформацію згідно їх віку, дискутують, обговорюють вивчене. Крім того, звичайно, організація сприяє фізичному розвитку дітей – проводяться піші походи, майстер-класи з виживання, змагання, акції і т.д. І, звичайно, 2-тижневий літній табір.

Читайте також: “Пластун, поліглот і кандидат на папський престол”: цікаві факти та вислови Блаженнішого Любомира Гузара

Відомі пластуни

Серед найвідоміших пластунів можна виділити: Олександра Тисовського, Петра Франка, Івана Чмолу, Осипа Яримовича та Степана Бандеру.

Куптій Дарина