Львівський залізничний вокзал. Фото: Юрій Коберник
Залізничний вокзал у Львові історично став першим вокзалом на території сучасної України. Ця будівля прихистила в собі сотні подорожувальників з валізами та бачила багато сліз щастя від довгоочікуваних зустрічей. Залізничний вокзал став серцем Львова, величний та ошатний він радо вітає усіх гостей свого міста. Сьогодні ми дізнаємося, як будували цю перлину Західної України та які таємниці вона приховує.
Історія заснування львівської залізниці починається ще з часів австрійської монархії, якій тоді підпорядковувалися сучасні західні землі. У 1841 році тодішній уряд прийняв рішення – розпочати підготовку програми будівництва залізниць у Королівстві Галичини та Волині. Спочатку передбачалося, що буде збудована лінія з Відня до Львова. Після уряд планував створити маршрут з Бродами, Чернівцями та іншими важливими містами.
У 1858 році розпочалося довгоочікуване будівництво дороги, оскільки товариство Галицьких залізниць отримало відповідний дозвіл. Залізничний вокзал будувався тоді ще на заболоченому узгір’ї. Робітники прокладали лінії, будучи по коліна у воді. Проте вокзал міг мати і іншу локацію. Першочерговий план прокладання залізниці передбачав, що головний двірець вокзалу буде розташований неподалік від сучасної Київської вулиці. В 60-х роках міська влада почала протестувати, що залізничний вокзал будують задалеко від середмістя, а це може спричинити незручності для майбутньої інфраструктури.
3 листопада 1861 року вокзал у Відні готується до відкриття залізничного сполучення зі Львовом. Вже вранці 4 листопада потяг прибув у польське місто Перемишль, де локомотив замінили. Перший потяг у складі паротягу “Ярослав” прибув у Львів о 14:30. Вокзал у Львові відкрили одночасно з відкриттям руху Галицькою залізницею імені Карла Людвіга на сучасній ділянці Перемишль-Львів.
“Після довгого очікування наближається радісний день, від якого починається і в нас регулярний рух на залізниці ім. Карла Людвіга. Вона безпосередньо з’єднає Львів з цілою мережею європейських залізниць… Столиця краю, як і взагалі Галичина, відтепер матимуть допуск до збільшення активності промислу і полегшеної торгівлі”, – описує урочисту подію “Gazeta Lwowska”.
24 листопада залізничний вокзал отримав дозвіл на регулярний рух потягів зі Львова до Відня і Кракова. У будівлі вокзалу були зали очікування, ресторан, кав’ярня, поштове відділення та інше. Персонал вокзалу налічував 38 осіб.
У 1866 році відкрили Чернівецький залізничний вокзал. Оскільки він розташовувався між Головним вокзалом та вулицею Городоцькою (це приблизно на місці сучасного Приміського вокзалу), між ними виникла конкуренція. Тож, пізніше функції вокзалів вирішили розділити. Так, Чернівецький вокзал зобов’язали приймати потяги з Кракова, а вокзал у Львові – пасажирів Чернівців.
До речі, вхід до залізничного вокзалу для осіб, які не були пасажирами потягу, був платний. Ціна білету була не бюджетною, тож гуляти всередині могли тільки заможні львів’яни. Крім того, на Львівщині чоловіки, які працювали на залізниці, були найбажанішими нареченими. Їхня зарплата була вищою, ніж у деяких професорів.
1892 року залізниця стає власністю держави та привертає все більше інвестицій, зростає пасажиропотік. Львівський залізничний вокзал починає не справлятися з навантаженням. Було прийнято рішення про будівництво нового вокзалу. Ще одним фактором, який вплинув на створення залізниці, стало масове безробіття. Тож, у 1899 році уряд затверджує проект вокзалу Владислава Садловського, львівського архітектора. Тисячі людей отримали довгоочікувану роботу.
Будівництво розпочалося у 1902 році на місці старого двірця. Роботи виконувала фірма Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського – тоді це були одні з найвідоміших архітекторів. Справжньою гордістю для львів’ян став металево-скляний дебаркадер, що вкриває частину перону. Його висота складає майже 29 метрів.
Відкрили оновлений вокзал у 1904 році. У той час він був одним із найсучасніших у Європі. Фронтон вокзалу прикрасили скульптурами А. Попеля і П. Війтовича, які сьогодні може побачити кожен охочий. Скульптура жінки символізує залізницю і торгівлю, чоловік на леві – символ промисловості і міста Лева. Вокзал урочисто відкрили 26 березня. Його вважали одним з найсучасніших у Європі.
На жаль, перша світова війна не пощадила місто Лева. Більшість архітектурних пам’яток було зруйновано в ході бойових дій. У 1915 році залізничний вокзал підпалили відступаючі російські війська. Пізніше Львів перейшов під владу Польщі – тоді вокзал піддався повній реконструкції, яка завершилась у 1930 році.
Водночас почалося затяте переслідування залізничників не польської національності – тільки в 1920 році звільнили близько 5 тисяч робітників. У 1930 році завершили перебудову вокзалу. У ті ж роки добудували ще один поверх до будівлі.
Та тодішній вигляд він зберіг недовго. Уже під час Другої світової війни залізниця сильно постраждала від бомбардувань. Було зруйновано значну частину будівлі, а повне відновлення вокзалу завершилося у 1957 році. У 2003 році, в честь 100-річчя споруди, вокзал було відреставровано.
Місто Лева окутане не однією містичною легендою. Не став винятком і старий залізничний вокзал. Декілька років після запуску першого в Україні маршруту Львів-Перемишль на вокзалі почали коїтись дивні речі.
Так, на коліях перелякані пасажири почали бачити дивний потяг, який не був запланований по жодному з графіків руху. Потяг з’являвся і зникав, немов нізвідки. З шаленою швидкістю він нісся по коліях, розносячи гуркіт довкола. Тодішнє керівництво залізниці намагалося всіляко приховати цей факт, щоб не віднадити гостей і подорожувальників, проте місцева преса швидко рознесла цю звістку в усі домівки.
Одного разу пасажири, які очікували потягу з Відня, побачили, як на зустрічній йому колії з’явився потяг-привид. Усі завмерли в очікуванні неминучого зіткнення, та потяг промчав крізь віденський експрес і знову загадково зник. Пасажири, які були нa пeрoнi, бачили, як з вiкон потягa, сміючись, виглядали відьми.
У 2012 році до чемпіонату Євро-2012 із Києва до Львова запустили перший швидкісний потяг “Інтерсіті”. Тоді ж провели комплексний ремонт вокзалу та його об’єктів, на який використали понад 27 млн грн.
У березні 2019 року на площі Двірцевій, де розташований залізничний вокзал, розпочали масштабну реконструкцію. Вокзал отримав нову пішохідну зону, фонтан та реконструйований сквер, що знаходиться поблизу.
Також відремонтували частину вулиці Чернівецької, перенесли та продовжили трамвайні колії, висадили рослини. Було встановлено нові вуличні меблі. Функціональний громадський простір біля вокзалу став справжньою гордістю для міста. До слова, на початку 2021 року Львів отримав міжнародну відзнаку від Інституту транспортної політики та політики розвитку за проект реконструкції Двірцевої площі.
Потрібно сказати, що останні роки місто активно розвивається в архітектурному плані. Створюються неймовірно красиві громадські простори. Одним з таких і став проект реконструкції площі Двірцевої. Тепер Головний залізничний вокзал тішить гостей своїм ошатним виглядом і кожного зустрічає широкими обіймами та чашкою ароматної кави на площі Ринок.
Автор: Тетяна Семаковська
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
