Львівські архіви зберігають безліч історій про Львів, його знатних мешканців, відомих та впливових родин. Серед них знаходяться записи про один з найбільших родів міста – рід Шольц-Вольфовичів. Познайомимося ближче з членами цієї численної родини і дізнаємось, чим вони знамениті.
Рід Шольц-Вольфович починається зі знаменитого львівського політичного діяча Вольфганга. До міста він прибув як купець з Вроцлава, столиці Сілезії. Незабаром його справи пішли в гору, він здобув ім’я та репутацію у місті. У 1533 році його обрали на пост війта і згодом Вольфганг протягом 30 років кілька разів обіймав посаду війта, райці та бургомістра у Львові.
Вольфганг одружився з дочкою львівського патриція Газа (німецькою Hase), Беаті. Після весілля у місті жартували, що вовк (Wolf) одружився з зайцем (Hase). У щасливій сім’ї народилося 12 синів та 12 дочок. Своїм спадкоємцям Вольфганг залишив величезний на той час стан – 25 000 золотих, землі, будинки та магазини.
Сім’я Шольц-Вольфовичів так розрослася за 100 років, що, за словами львівського історика, майже кожна родина у Львові вливалася до неї, як річки у море. На початку XVII століття було складно знайти хоча б одне прізвище, яке ніяк не було б пов’язане із Шольц-Вольфовичами.
Від цього почесного роду пішло чимало видатних діячів, які вплинули на львівську історію. Наприклад, одна з дочок Вольфгана, Катаріна Вольфович стала дружиною відомого громадського діяча та аптекаря Мартіна Анчевського.
Інша представниця роду вийшла заміж за Януша Альпнека та народила сина, Яна Альпнека, який роками пізніше став бургомістром Львова та врятував місто від епідемії.
Читайте також: Історія хвороби: скільки епідемій пережив Львів за 500 років
Дочка Дорота вийшла заміж за венеціанського консула Антоніо Массарі, який подарував місту парк, що зараз носить ім’я Івана Франка. Інші діти Шольц-Вольфовичів також відіграли важливу роль в історії міста, займали державні посади, залишили слід у архітектурі.
Наприклад, на вулиці Коперника, біля тротуару, на схилі монастирського холма біля костелу та госпіталю святого Лазаря, є напівкругла, викладена кирпичом ніша. У ній до середини 1950-х років діяв колодязь, а зараз тут зробили клумбу. Нішу прикрашають два кам’яні леви з гербами батьківщин патриціїв Шольц-Вольфовичів та Кампіанів, які свого часу прикрашали стару львівську ратушу.
Читайте також: Єзуїтський сад: перший громадський парк у Європі
Будинок для великого сімейства був збудований у 1570 році у стилі німецького ренесансу. Поруч із ним проходить лінія електричного трамвая, закладена у 1894 році. Вона була однією з перших у Європі. До цього мешканці використовували кінний трамвай.
Довгий прямокутник коралового кольору знизу оброблений рустівкою йде вздовж у бік Латинської катедри. Купецький будинок зберігся краще за багатьох інших на площі, тому що до нього не були добудовані додаткові поверхи після зняття заборони. Завдяки цьому будинок зберіг свої первісні пропорції та оригінальний вигляд 16 століття. Проте внутрішнє оздоблення будинку та планування кімнат втрачено у реконструкції 19 століття.
У Сілезії, на батьківщині Шольців, було прийнято прикрашати будинки скульптурами та барельєфами, натхненими біблійними персонажами та реальними людьми. Тож на львівському будинку також з’явилися такі прикраси. На рівні третього поверху розміщено скульптурну композицію «Хрещення» із зображенням Ісуса Христа та Іоанна Хрестителя.
На стінах можна знайти барельєфні елементи з цитатами латиною: Ubi charitas ibi Deus (де милосердя, там Бог), Ubi opes ibi amici (де багатство, там та друзі) , «turris fortissima nomen Domini. Prov 18» (ім’я Господнє міцна башта. Прислів’я, 18:10).
Також на кам’яниці можна побачити скульптури людей, які репрезентують різні верстви населення. Можливо, ці образи взяті з реальних прототипів – знайомих, друзів та колег сім’ї. Завдяки цим прикрасам зараз є унікальна нагода побачити, як виглядали люди 16 століття, що носили, ким були. Серед кам’яного декору є постаті блазня та риса, які надають гротескного настрою.
Наразі перший поверх будинку використовується під магазини та інші громадські установи. Другий та третій поверхи житлові. Мабуть цікаво жити у кімнатах, у яких раніше жили дочки та сини могутнього покровителя Львова – Вольфганга Шольца.
Єлизавета Поддубей
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
