Через Сихівський парк пролягає залізнична колія, тривалий час нею не користувалися, й тільки в 2023 році тут знову почав регулярно курсувати поїзд, перерва тривала півтора року, з початку Великої війни. Вперше урочисто залізницю відкрили 8 листопада 1951 року, до того часу тут катали товари для торгових павільйонів в парку, до слова один із них сьогодні відновили. Відтак, на місці закинутого приміщення тепер працює “П’яна вишня”. Розповідаємо історію дитячої залізниці, її скандали та трагічні події.
Львів у 50-ті роки активно розвивався, йшла торгівля, до міста приїздили туристи, а це своєю чергою збільшувало завантаженість на дороги. Тож міська влада вирішила спорудити у Сихівському районі дитячу залізницю. Ініціативу підтримувала як, міська так й обласна влада. Проєктуванням залізниці займався трест «Дорпроєкт» Львівської залізниці.
До речі раніше у цьому районі вже була колія датована 1922 роком, яка на початку служила для підвозу товарів, продукції до виставкових павільйонів Східних торгів. Ми вже писали, що Східні торги користувалися не дуже великою популярністю серед місцевих, але сюди приїжджало багато туристів-купців. Втім, в 1950 році колія перестала експлуатуватися, тож частину вирішили використовувати при будівництві дитячої залізниці. Таким чином вдалося зекономити кошти, адже нових окопних робіт не проводили, крім того, навіть на будматеріалах вдалося заощадити.
А все тому, що при будівництві використовувався збережений австрійський шляховий матеріал. Навіть тепер, гуляючи Стрийським парком можна побачити стрілочні переводи початку ХХ століття з дуже незвичайними для наших залізниць гостряками, збірними хрестовинами і безбалансирними стрілочними верстатами. Це якраз і є спадщина Австро-Угорщини.
Цікавинка, що в дитячої залізниці спочатку не було депо, потяги просто стояли посеред відкритого неба, це значно ускладнювало як навчальний процес, так і обслуговування паровозів. На початку 1960-х років на станції «Комсомольська» нарешті звели прибудову для транспорту, такі невеликі майстерні призначалися для локомотивного депо. Вже тоді велися серйозні обговорення питання поповнення локомотивного господарства дитячої залізниці.
Читайте також: Найстаріші церкви Львова: шляхом ченців та масонів
Одна зі станцій львівської дитячої залізниці. Фото: з відкритих джерел
На укомплектуванні львівської дитячої залізниці було одразу кілька локомотивів, хоча сама дитяча залізниця простяглася на лише 1850 метрів, на час відкриття на залізниці було три станції: «Піонерська», «Дитяче містечко» і «Комсомольська». Всього три маленькі зупинки не потребували великої кількості транспорту, відтак перші 6 років між цими станціями курсував старенький паровоз, до речі вагони були не металеві, як ми звикли, а дерев’яні. Згодом з’явився ще один паровоз уже з декількома вагонами, а попит на залізничний шлях значно виріс.
Восени 1960 дитячій залізниці був виділений мотовоз ТУ2М, який зовнішнім виглядом радше нагадував трактор, цей мотовоз одразу обріс скандалом. Після ознайомлення з ним повстали юні залізничники, і інструктори дитячої залізниці.
Скандал розрісся настільки, що його присвятили колонку у газеті «Львівська правда», там опублікували лист юного залізничника Леоніда Гвоздецького, у якому чоловік обурювався й закликав галичан не сприймати новий мотовоз на баланс залізниці. В ті часи, публікація в газеті, була подібна до поширення петиції, до думки колективу залізниці прислухалися і мотовоз, що не зробив жодного рейсу на Львівській дитячій залізниці. Натомість залізниці передали новенький ТУ2-087, цей транспорт задовільнив вимоги пасажирів та залізничників. В 1970-ті роки ще два тепловози — ТУ3-039 і ТУ3-040 Україні передали з Литви.
Читайте також: Хорова капела Дударик: якою була чоловіча капела Львова
Дитяча залізниця. Станція: «Дитяче містечко», 1962 року
В 1976 році у зв’язку з реконструкцією вулиці Стрийської була розібрана станція «Піонерська» та прилеглий до неї перегін, й без того не протяжна колія стала ще коротшою, й тепер зайняла лише 1,2 км. Новою кінцевою стала станція «Дитяче містечко», яка згодом була перейменована на станцію «Піонерська». Цей факт потім часто спантеличував місцевих, які звикли до одного розпорядку. Досі йдуть суперечки про те, чи варто було скорочувати маршрут на станції, це рішення вважають поспішним й необдуманим. В результаті один рейс поїзда Львівської дитячої залізниці тривав лише 5 хвилин.
Після розпаду СРСР станції «Комсомольська» та «Піонерська» дитячої залізниці були перейменовані і отримали назви «Паркова» та «Сонячна», й досьогодні вони так називаються.
Завдяки дитячій залізниці тисячі дітей, які хочуть своє життя повзяти з потягом можуть навчатися професії. Сьогодні дитячу залізницю відвідує понад 600 юних залізничників зі шкіл міста Львова та Львівської області. Тут вони займаються у гуртку “Юний залізничник”, здобути ази професії можуть діти від 12 до 17 років. Після довготривалої перерви львівська дитяча залізниця знову почала курсувати, це не тільки навчання для дітей, але й розвага для місцевих. Відвідувачі парку полюблять зупинятися й дивитися, як курсує потяг. Й наостанок згадаємо про трагічні події на дитячій залізниці, додамо, що офіційно зафіксованих випадків немає, але подейкують що в 70-хх роках підліток висунув на ходу голову із вагона, внаслідок цього дитина загинула. Чи правда це, чи вигадка — невідомо, втім зазначимо, що в радянські часи, було заведено замовчувати трагедії.
Читайте також: Таємниці готелю Жорж: що приховує фешенебельний заклад
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
