У чорно-чорному домі… так починаються страшні історії, якими лякають у дитинстві. А от у Львові чорний дім зовсім не вигадка. На площі Ринок він дуже вирізняється серед своїх світлих сусідів. Хто збудував цей будинок і чому вибрав такий нестандартний колір? Чи справді історія кам’яниці така ж похмура як вона сама?
Забобонні люди, напевно, оминають цей будинок стороною. Чорний, як найнепроглядніша ніч, та ще й під номером 4, а це число в деяких країнах пов’язують із невдачею та поганою ознакою. Але насправді забобони існують лише в уяві людей і нескінченних переказах «справжніх історій», які прикрашені вигадливими оповідачами, щоб вразити слухачів.
Чорна кам’яниця – одна з найстаріших мешканців Львова. Її збудували відомі архітектори Павло Римлянин та Петро Барбон наприкінці 16 століття, які також працювали над багатьма палацами та храмами Львова. Будинок було зведено на замовлення італійця Томаззо Альберті.
Читайте також: Кам’яниця Корнякта, в якій ратифікували трактат про вічний мир
Замовлення майстри виконали витончено. Діамантова рустівка прикрашає весь фасад будівлі, кожна вапнякова «цеглинка» виконана вручну і нагадує формою огранований дорогоцінний камінь квадратної або прямокутної форми. Орнаментальне різьблення та ліпні рослинні мотиви прикрашають портали. На фасаді виділяються канонічні постаті у стилі епохи ренесансу.
Цікавий виступ на фасаді будинку, виглядає як незвичайна деталь, ліпний орнамент, як і решта всіх прикрас, тільки й усього. А насправді це лава. Так-так, це призначається саме для того, щоб сидіти. Як же можна сидіти на цьому псевдостільці, хоча б поміститися на ньому, це ж зовсім незручно! Саме так, цей уступ спеціально призначений бути незручним. Він був зроблений для сторожа, щоб той мав змогу трохи перепочити під час нічної служби. Але сісти ненадовго і в жодному разі не заснути, а так – відпочити хвилину-другу, і далі нести дозор.
Чому будинок чорний? Хіба не можна було вибрати колір веселіше? Звісно, можна, більше того, замовник не робив будинок чорним. Під час будівництва «Чорна кам’яниця» була світлого відтінку. Як вона почорніла? Тому винна сила природи. Справа в тому, що свинцеві білила, що покривають цеглини, якими викладений фасад будинку, мають властивість окислятися і чорніти під дією вологи та вітру. Так рік у рік будинок ставав все чорнішим і чорнішим. Сучасні реставратори вирішили не порушувати природний хід речей і пофарбували будинок чорною фарбою, щоб закріпити копітку багатовікову роботу дощу та вітру.
Тим не менш, ця проста прозаїчна версія влаштовує не всіх. Тому досить довго ходили чутки про те, що насправді стіни будинку натирали шкірками від зелених волоських горіхів для надання потрібного відтінку. Так, сік у них і справді темний, але, щоб натирати цим добром увесь будинок…
А ще кажуть, ніби піщаник на фасаді будинку почорнів через те, що десятиліттями насичувався сажею, яка неминуче з’являлася з черговим опалювальним сезоном, а топили тоді, як відомо вугіллям та дровами.
Історія кам’яниці дуже довга. Багато власників змінилося із 16 століття. Як згадувалося вище, першим власником був італійський підприємець. Після нього будинок викупив Ян Лорнецович та відкрив тут одну з перших аптек у Львові. Після цього будинок отримав нове ім’я – «Лоренцовичівський».
Аптечна справа активно розвивалася і ліки в «чорному домі» продавалися і за онуки Лоренцовича, Регіна. Вона вийшла заміж за доктора Мартіна Анчевського, який у свій час був особистим лікарем короля Яна III Собеського, а також бугромістром Львова.
Читайте також: Аптека-кафе, “залізне вино” та правосуддя: цікаві історії найстаріших аптек Львова
Анчевський приділяв велику увагу зовнішньому вигляду будівлі та любив загадки. Над входом професор розмістив ряд літер: М.А.- S.R.- M.D.- CL. Відразу не зрозуміло, чого вони тут і що означають. Але пильніше їх вивчення та знання латині допоможуть розшифрувати загадкові символи. Дослівно вони означають: «Мартін Анчевський, секретар короля, лікар медицини, радник львівський». Ось таке незвичайне коротке досьє у всіх на очах.
Після лікаря у будинку жила його дочка з чоловіком, Анжеєм Шимоновичем. Але, за розповідями сусідів, щастя у їхній родині не було. Подейкували, що дівчина страждала на психічні розлади, тому, проходячи поряд з будинком, люди часто могли чути шум і крики, а ще зі сходів часто летіли викинуті капелюхи.
За весь час будинком володіли різні заможні львівські родини, у тому числі Шимоновичі, Вешньовські, Нікоровичі. Приємно бачити, що всі вони з любов’ю та дбайливістю ставилися до будинку, вчасно його реставрували. Завдяки цьому будинок дійшов до наших часів.
1883 року А. Піотровський та М. Фехтер розробили детальний план масштабної реконструкції Чорної кам’яниці. Його втілювали у життя кілька років. У результаті кам’яниця отримала 4 поверх. Також у ході реконструкції прибрали ринву, яка проходила прямо по фасаду і краси йому не додавала.
Сучасного вигляду чорний будинок набув 1911 року, коли був власністю доктора права Еміля Роїнського, який у 1926 році продав його місту. Під час цієї реконструкції з фасадів були видалені зайві нашарування, які закривали розкішний декор минулих століть.
Чорна кам’яниця за століття свого існування стала справжнім символом Львову, обов’язковим пунктом плану подорожі до міста. Львівська майстерня шоколаду навіть випускала спеціальний набір цукерок «Чорна кам’яниця» в металевій коробочці з зображенням будинку.
Читайте також: Чоколядова історія: хто привіз до Львову шоколад
З 1929 року у чорній кам’яниці розташовується Історичний музей. Серед звичайних експонатів на кшталт картин, кераміки чи меблів у музеї є лапідарій. Це експозиція кам’яних пам’яток Львова – різьблених архітектурних та скульптурних фраґментів, частин старих пам’ятників, епітафій тощо. Нині в експозиції Музею представлено близько 50 експонатів — зразків кам’яної пластики з давніх, переважно неіснуючих сьогодні споруд Львова. Хронологічно ці пам’ятки охоплюють період ХІІІ—ХХ ст.
Як ми дізналися, найчорніший будинок Львова зовсім не такий похмурий, яким здається на перший погляд. Він сповнений цікавих деталей, які можна помітити лише при уважному розгляді. Тому його точно варто відвідати, щоб ближче познайомитися з історією величного міста.
Єлизавета Поддубей
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
