Мечислав Павловський — майстер гутного скла

17:30  |  03.11.2022
Головне фото: Майстер Мечислав Павловський. Фото з книги «Львівщина. Області радянської України», видавництво «Мистецтво», Київ, 1974 р. Бібліотека арт-центру Я Галерея

Головне фото: Майстер Мечислав Павловський. Фото з книги «Львівщина. Області радянської України», видавництво «Мистецтво», Київ, 1974 р. Бібліотека арт-центру Я Галерея

Мечислав Павловський, на жаль, маловідомий сьогодні, однак саме він став певним першопрохідцем скляного мистецтва у Львові. Чоловік займався виготовленням побутового декору, його називали майстром гутного скла. До сьогодні чимало робіт Павловського зберігаються в приватних колекціях: чудернацькі вази, люстри та чашки стали взірцем для майбутніх склодувів. Ким був Мечислав, як прийшов до шклярства та чому йому довелося кинути справу — читайте у матеріалі.

Відродження гутництва у Львові

Геральдичний вітраж, Баварія
Геральдичний вітраж, Баварія

До найвідоміших прикладів виробів із гутного скла можна віднести вітражі. В Україні збереглося сотні мистецьких робіт, де саме вітражі виступають окрасою архітектурних споруд, насамперед мова йде про храми. У церквах, соборах та монастирях вітражі відіграють важливе значення, це не лише прикраса інтер’єру, але й релігійна пам’ятка. За допомогою кольорових скелець зображували ілюстрації зі Святого Письма. Також скло мало дивовижну функцію, воно чудово пропускає сонячні промені до споруди, тим самим захищає внутрішній простір споруди від зовнішніх кліматичних впливів.

Відродження гутництва у Львові почалося в період з 1940 по 1960-ті роки, саме тоді на Галичині почали працювати майстри гутництва, такі як Петро Семенко, Мечислав Павловський і Йосип Гуляпський. Позитивно вплинула на відродження гутництва відкриття фабрик кераміки, де разом з пластичною глиною у печах випікали скляні чашки, тарілки та половники.

Продавали вироби часто прямо з рук, навіть в Києві на стихійних ринках торговці торгували посудом у вигляді риб, ведмедів, курей та гусок. До слова, анімалістична тематика була дуже популярною у той час. Нерідко, гутне скло потрапляло на базар ще гарячим прямісінько з печі, торгували мистецькими виробами навіть в столичних люксових салонах декору.

Читайте також: 10 локацій: по дахах і замках – де подивитися Львів з висоти

Почерк Мечислава Павловського

Роботи Мечислава Павловського
Роботи Мечислава Павловського

Мечислав Павловський народився на Житомирщині у селі Любарська Гута, сьогодні тут проживає лише 25 осіб. Батьки юнака були склодувами, тож хлопець пішов по їхньому шляху, змалку захопився шклярством, свої уміння відточував одразу на Київському заводі у селі Кодра з 14 років, однак через війну був змушений покинути свою справу.

Павловський був у поколінні тих людей, яких назавжди покалічила війна, хоча ззовні здавалося все гаразд, всередині все кипіло та вирувало. Повертатися до життя після всього побаченого було складно, втім саме шклярство дало чоловіку жагу до життя.

“У середині 1950-х років сформувався почерк талановитого шкляра Мечислава Павловського… Десь з початку 1960-х років у мене збереглася його «Риба», в зеленому, а біля голови кобальту, чарівному полиску видутого шкла, майже жива риба, вогниста, з виразними пелюстками губ, задиристим хвостиком — на білих видутих ніжках риба, яка приносить щастя… Через усі життєві шляхи, від гуртожитків студентських, по усіх усюдах звичного людського буття моя риба. З висоти книжкової шафи спозирає, вилискує допитливими очима…

Та «Риба» — то жива пам’ять, тепла згадка про Мечислава Павловського, то мій низький уклін видатному шкляреві, якого я, нетерплячий до знань про усе львівське мистецьке, знав і мав радість спілкування з ним”, — з такою теплотою згадував про Павловського його товариш.

Разом з батьками Мечислав переїхав з Житомирщини до Львову, тут він працює разом з татом в артілі «Під дубом» (за Оперним театром). Товариш Павловського переконав його взяти участь у локальній виставці, чоловік почав з “яблук”, виготовляв декор зі скла, але вже згодом повернувся до тваринної тематики.

Читайте також: Береги Збруча – що приховує річка часів римського імператора

Пташки шкляра

Робота Мечислава Павловського “Пташка”
Робота Мечислава Павловського “Пташка”

В період з 1960 по 1971 роки Павловський працює на Львівській кераміко-скульптурній фабриці. Його роботи почали все частіше з’являтися на виставках у Києві та Львові, а відтак бували й закордоном. Після війни змінилися й вироби, які виготовлят на фабриці, так у продажі почали з’являтися: свічники, тарелі, великі кухлі, фігурний посуд, дрібна декоративна пластика тощо.

Окрім того, шкляр зумів розкрити таємницю виготовлення прославленої на весь світ «венеційської нитки», що для італійських склоробів доби бароко була предметом великої гордості. Цю техніку найчастіше впроваджували у делікатні вази та склянки, побачити сьогодні вироби художника з “венеційською ниткою” можна у Музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному художньому музеї України в Києві, Музеї етнографії та художнього промислу та Національному музеї у Львові. Чималий вклад в дослідження гутного скла на Галичині внесла дослідниця Фаї́на Петрякова

Читайте також: Школа УПА “Олені” – як в Карпатах галичан навчали воювати

Робота Мечислава Павловського
Робота Мечислава Павловського

«Жаром дихає скловарна піч на Львівській кераміко-скульптурній фабриці. Ані на хвилину не переривається її тисячоградусне дихання. Скло у печі рідке. Воно вирує, кипить немов вода. Коли скло трохи остигне й стане в’язким до печі підходять майстри зі склодувними трубками.

Серед них один з відомих львівських гутників Мечислав Антонович Павловський, заслужений майстер народної творчості України. На кінець трубки майстер набирає трохи напіврідкої скляної маси. Кавалочок розпеченого скла висить на трубці, наче краплина алого сонця. Мить! Зараз впаде! Але ні. Майстер швидко подув у трубку… потім легкий рух догори, вниз. Трубка описує коло. Поступово з червоної кульки починають виступати контури майбутньої посудини», – уривок з праці пані Фаїни.

У 1972 році був виданий альбом склодува з його роботами під назвою «Мечислав Павловський». Придбати цей примірник можна й сьогодні.

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: